- ослабнути
- —————————————————————————————осла́бнутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ослабнути — див. ослабати … Український тлумачний словник
захлянути — і захля/ти, я/ну, я/неш; мин. ч. захля/в, ла, ло; док. 1) Дуже схуднути, ослабнути від чого небудь. || Зголодніти. 2) рідко. Змарніти від переживань … Український тлумачний словник
зачавліти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати хворим, безсилим, ослабнути … Український тлумачний словник
зів'янути — і рідше зов я/нути, зів я/ти і рідше зов я/ти, в я/ну, в я/неш, док. 1) Стати в ялим, сухим; засохнути (про рослини). 2) перен. Утратити молодість, красу; змарніти (про людину). || Утратити жвавість, рухливість, бадьорість; зробитися в ялим,… … Український тлумачний словник
знидіти — ію, ієш, док., розм. 1) Втратити силу, здоров я, стати кволим; захиріти (про людей). || Стати чахлим; зав янути, зачахнути (про рослини). 2) тільки 3 ос., перен. Ослабнути, занепасти … Український тлумачний словник
ослаблення — я, с. Дія і стан за знач. ослабити, ослабнути, ослабляти і ослаблятися … Український тлумачний словник
ослаблий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до ослабнути, ослабти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
охляти — і охля/нути, я/ну, я/неш; мин. ч. охля/в, ла, ло і охля/нув, нула, нуло; док. Дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися. || Безсило опасти, втративши пружність … Український тлумачний словник
підтоптатися — топчу/ся, то/пчешся, док., розм. 1) Стомитися від тривалого ходіння, топтання і т. ін. 2) Трохи зноситися (про взуття). || перен. Втратити силу, міцність, ослабнути від старості … Український тлумачний словник
пов'янути — ну, неш, док. 1) Утратити свіжість; усохнути (про рослини). || Утратити свіжість, пружність; стати кволим (про людське тіло). || перен. Утратити принадність, потьмаритися, стати невиразним. 2) перен. Утратити рухливість, бадьорість; зробитися… … Український тлумачний словник